Як у Полонному розквітла Красоля: сила наставництва Ірини Гуцол
Для Ірини Гуцол музика ніколи не була просто роботою – це спадковість, лідерський характер та глибоке коріння, що проростає у кожній пісні народного аматорського фольклорного ансамблю “Красоля”. Керівниця колективу розповідає Полонне.City про свій шлях: від перших виступів у музичній школі до сцени всеукраїнського конкурсу “Червона рута” – і про те, чому автентичний спів став справою її життя.
Пам'ять роду: від репресій до життя в Полонному
Життєвий шлях Ірини Гуцол нерозривно пов'язаний з історією її польської католицької родини, що пройшла крізь сталінські репресії та зберегла зв'язок із рідною землею попри все.
Ірина ГуцолФото: Полонне.City
Прабабця й прадід Ірини були вивезені до Казахстану – лише за те, що мали власне господарство, землю і сповідували католицьку віру. Там, у Північно-Казахстанській області, народилася її бабуся Неля. “Чогось Казахстан постійно нас переслідував. І там, у Північно-Казахстанській області, в місті Булаєво, народилася я. Далі переїхали до Полонного. Бо саме тут проживали мої прадід та прабаба, які повернулися після репресій. Так ми розпочали наше життя”.
Тут Ірина закінчила школу №2, а згодом здобула фах диригента та керівника хору – у Бердичівському мистецькому училищі та Рівненському державному гуманітарному університеті.
Перші кроки до успіху “Красолі”
Колектив Народного аматорського фольклорного ансамблю "Красоля"Фото: Полонне.Сity
Любов до музики прийшла до Ірини ще в дитинстві – завдяки наставникам Володимиру Волівачу, Анатолію Рясному та Валентині Боттєвій. Тоді ж проявилися й лідерські риси: вона вміла згуртовувати людей, знаходила підхід до кожного і завжди знала, як підтримати.
Ансамбль “Красоля” виник після того, як Ірина повернулася до Полонного з Ямполя. Ідею фольклорного колективу, що виконував би автентичні пісні рідного краю, запропонувала Тетяна Ярославська, тодішня очільниця відділу культури. Вона ж підказала і назву: “Красоля”.
"Красоля" – це така квітка, настурція. Звичайна українська квітка, і назва цікава, не повторюється на конкурсах. Спочатку я дуже боялася, бо досвіду не було, а я була ще молода й навчалася в університеті. Ми створили колектив, почали співати й працювати. Коли вже з’явилися творчі надбання, подали документи на звання “народний”.
Діяльність Народного аматорського фольклорного ансамблю "Красоля"
Сьогодні репертуар «Красолі» – це поєднання традицій Поділля й Волині з сучасними ритмами. У колективі співають 25 людей віком від 12 до 82 років – без академічної підготовки.
Основний склад Народного аматорського фольклорного ансамблю "Красоля", 2024 р.Фото: Ірина Гуцол
Поруч із молоддю всі мають гарний вигляд
Щоб залучити молодь, колектив експериментує зі звучанням: додає сучасні аранжування, барабани, навіть реп – там, де це виправдано змістом.
Учасниці колективу "Красоля"Фото: Ірина Гуцол
Молоді, яка робить перші кроки, Ірина Анатоліївна бажає терпіння, вихованості та завжди бути на позитиві: не цуратися співати автентику чи одягати старовинний костюм. Цим варто пишатися.
Культура – теж боротьба: плани та мрії
За роки існування «Красоля» виступала, Львові, Яремчі, Мукачеві, Хусті та багатьох інших містах. У 2024 році колектив брав участь у фестивалі «Коляда на Майзлях» в Івано-Франківську.
А у 2025-му відбулася особлива подія: «Красоля» потрапила на престижний всеукраїнський конкурс «Червона рута» – знаковий фестиваль української пісні, де колись починали свій шлях Назар Яремчук та Василь Зінкевич. З Хмельниччини пройти відбір вдалося небагатьом.
Ірина підтримує творчий зв'язок із фольклористкою Майєю Сайпель зі Славути – вони регулярно консультуються щодо автентичного матеріалу.
Сьогодні артисти активно волонтерять, співпрацюючи з Благодійним фондом “Свідомі”. Таким чином самотужки організовують благодійні виступи, щоб зібрати якогомога більше коштів на потреби ЗСУ.
Волонтери разом з головою Благодійного фонду "Свідомі" Анастасією КотляровоюФото: Благодійний фонд "Свідомі"
Благодійний виступ на підтримку ЗСУ, с. Світязь, ВолиньФото: Ірина Гуцол
Я на своєму місці
Ірина Гуцол ніколи не шкодувала, що залишилася в рідному місті.
Фото: Ірина Гуцол