Набір зі штофа у вигляді рибки та таких самих рибок-чарок упізнає майже кожен українець — навіть той, хто жодного разу не бував у Полонному. До початку 2000-х років це місто було одним із потужних центрів виробництва порцелянових та керамічних виробів в Україні. Окрім ужиткового посуду, на Полонському порцеляновому заводі та Полонському заводі художньої кераміки створювали й тематичні колекції — зокрема новорічні, які сьогодні стали справжнім антикваріатом.
За статуетками з Полонного полюють колекціонери
До свят тут випускали декоративні фігурки, штофи, скульптури. І не лише з образами Дідів Морозів, Снігуроньок, а й лісових звірів, казкових персонажів, лижників, дітей з санчатами... Більшість із цих виробів нині зберігаються у приватних колекціях, продаються за чималі суми на аукціонах або вважаються раритетами. За ними полюють колекціонери. Редакція Полонне.City розшукала кілька таких.
Дід Мороз та Снігуронька з Полонного
50-ті роки: Дід Мороз та Снігурка як символ зими
Однією з ранніх новорічних робіт стала фігура Діда Мороза, створена скульптором Полонського фарфорового заводу Іваном Джимою. Бородач у сріблястому кожусі до п’ят спирається на довгий посох — обов’язковий атрибут казкового образу. За легендами, саме в посоху захована чарівна сила, яка допомагає йому впізнавати дитячі бажання.
Дід Мороз Полонський ФЗ
Цікавий штрих — червоний ніс, що з’являється у багатьох порцелянових Дідів Морозів. За народними уявленнями, морози нібито “служать” цьому персонажу, тому сліди холоду на обличчі стали своєрідною художньою традицією.
А на Полонському заводі художньої кераміки випускали Снігуроньку. Вона не схожа на аналогічні вироби, адже має надзвичайно витончений вигляд. Зараз така статуетка є справжнім раритетом, тож колекціонери готові заплатити немалі кошти за такий скарб.
Снігуронька з Полонного
Також у 50-ті роки на обох Полонських заводах випускалися статуетки лижників. Вони ще раз підкреслювали, що зима — це не лише сніги і морози, а й свята, канікули у школярів та веселе проведення часу.
Лижник з Полонного
80-ті роки: північний олень з Полонного
У 1982 році на заводі художньої кераміки з’являється ще один символ зимових свят — білий північний олень. Скульптуру “Олень” створив Микола Моцак, надавши їй святкового, майже казкового характеру. За легендами, в садибі Діда Мороза мешкає улюблений олень, хоча їздити чарівник має у трійці коней.
Олень з Полонного
90-ті роки: сніговики та Дід Мороз
У 1990-х роках майстри заводів у Полонному звертаються до ще одного зимового образу — сніговика. За давніми віруваннями, чоловіки-сніговики вважалися духами зими, які могли допомогти. Існували й “снігові баби” — жіночі образи, яким поклонялися, аби задобрити небесних мешканок. Ці сюжети стали основою для декоративних порцелянових фігурок.
Штоф-фляга Сніговик
Окреме місце серед новорічної продукції займає штоф-фляга у вигляді Діда Мороза, випущений наприкінці 1990-х. Образ чарівника, якому за легендами налічується близько двох тисяч років, поєднував святкову символіку з ужитковим призначенням. Такий штоф ставав частиною новорічного столу — для шампанського до мандаринів і сімейного святкування.
Штоф-фляга Дід Мороз
2000-ні: чайна пара “Пори року” - “Зима”
Полонський фарфоровий завод відомий не лише своїми фігурками на зимову тематику. Багато хто досі користується чайною парою “Пори року” — “Зима”. Також її можна доволі дорого купити на аукціоні навіть попри те, що вона вважається більш сучасним виробом.
Чайна пара "Пори року" - "Зима"
Полонський фарфор як спадщина
Місто Полонне на Хмельниччині протягом кількох століть було осередком порцелянового мистецтва. У XX столітті тут працювали два фарфорові заводи, а вироби місцевих майстрів вирізнялися стильовою оригінальністю, багатством форм і сміливими технічними рішеннями.
Сьогодні підприємства не працюють, але створені тут твори стали антикваріатом і важливою частиною історії українського декоративного мистецтва. Традиції полонської школи фарфору, сформовані цілими династіями майстрів, продовжують жити в сучасних художніх роботах, зокрема у творчості Володимира Данильчука. Це — не просто вироби з порцеляни, а жива пам’ять про культуру, свята і мистецтво, що формували обличчя Полонного.
У матеріалі використана інформація та фото з блогу Людмили Карпінської-Романюк, українських та міжнародних аукціонів.
Слідкуйте за Полонне.Сity у соцмережах:
💛 Facebook — контент та обговорення;
💙 TikTok — відео;
❤️ Instagram — креатив і картки.
